Це питання собі повинен задати кожен, хто стоїть на пероні з валізою в руках, очікуючи поїзда в краще
майбутнє. Щось спонукає шукати нову роботу за кордоном, а не тут.
Україна - це країна змін та реформ, що не завжди комфортно для населення. Люди не відчувають тієї самої впевненості в завтрашньому дні, бо сьогодні ти бізнесмен, керівник успішної компанії, а завтра ти згоден на будь-яку роботу, аби сплатити комунальні послуги.
Проблема України - це ми. Точніше, не ми, а наш менталітет. Наше виховання далеке від того, що отримують за кордоном. Наші люди не розуміють слова "ні", всіляко ігнорують заборони і правила. Вони вважають, що все для них і світ обертається навколо їхньої персони. Опиняючись в більш цивілізованій країні, наші люди наче перетворюються на чемних громадян, а знову перетинаючи український кордон, забувають правила.
Помічали, що коли в супермаркеті проводяться дегустації, то відвідувачі обступають прилавок просто для того, щоб наїстися, навіть не збираючись щось купувати?
А хто взагалі вигадав стандарти зовнішності української жінки? Дійсно, наших красунь можна побачити за кілометр. Хто сказав, що показниками достатку є губи і довге нарощене волосся? Українці дуже відрізняються від європейців своєю манерою одягатись. Чим більше блиску та прикрас - тим краще. А найголовніше - в Україні не вважається ганебним носити підробку. Особисто я досі не розумію, чому українці женуться за дорогими брендами, якщо можна купити просто якісний одяг нашого виробника, а не з Китаю?!
Доля українського суспільства і країни залежить лише від нас. Поки ми самі не створимо комфортні умови для проживання, ніхто нам не допоможе. Чому населення активно виїжджає за кордон? Тому що там уже сформовані комфортні умови. Почати потрібно з себе, а не чекати, що хтось щось за тебе зробить. Якщо кожен з нас почне працювати над собою, то країна буде змінюватись на очах.